Как вы уже, наверное, знаете, репостом я не увлекаюсь, но тут считаю необходимым. Ибо задолбался уже отбояриваться от упреков, что я, мол, выгоражживаю наших военнослужащих (в частности, в Крыму). Ниже Д. Тымчук всё объясняет на пальцах. Комменты к посту тоже весьма интересны:
Originally posted by
nazavzhdy at Д. Тымчук - О предательстве.
И обещанное дипломатическое. Как вы уже знаете, Генсек ООН Пан Ги Мун, выступая на совещании Совбеза, заявил, что Владимир Путин заверил его, что Россия не намерена продолжать вторжение в Украину. «Путин обещал не совершать никаких действий против Украины», - заявил Пан Ги Мун.
Лично мне это напомнило:

Хотя, по заверению друзей из США, дальнейшего "экшна" вроде бы быть не должно...
Originally posted by
В последнее время меня часто спрашивают, как я отношусь к тому, что немалое количество наших военнослужащих в Крыму согласилось перейти на сторону врага. Мол, неужели склонность к предательству настолько свойственна Вооруженным силам Украины?
Частично я отвечал на этот вопрос ранее, сейчас хочу резюмировать, ответив сразу всем.
Прежде всего: я, как любой нормальный гражданин Украины и патриот, органически не воспринимаю предательства. Но я четко осознаю, что не имею никакого морального права быть судьей этим людям. И я им не буду.
Потому что лично я уверен: то, что произошло в Крыму – это великая трагедия. И для Вооруженных сил, и для страны и общества в целом, и для самих людей, которые пошли на измену.
Здесь нужно учесть два обстоятельства.
Во-первых, надо постараться взглянуть на ситуацию все же не обывателя, сидящего в теплой квартире перед телевизором. А солдата или офицера, целый месяц изо дня в день стойко удерживающего свой боевой пост, и пытающегося понять, что происходит.
Россияне убеждали наших военных, что Крым по факту – уже не территория Украины. Во многом так оно и есть. При этом большая часть наших военнослужащих – офицеры и солдаты-контрактники - это местные жители. Многие родом отсюда, здесь их дом, здесь их родные и близкие.
Потому они оказались перед выбором. Либо принять присягу на верность России, и остаться дома. При этом получать денежное содержание в 3 раза больше чем сейчас, иметь мощный соцпакет и уверенно смотреть в будущее (а в России все же об армии заботились в последние годы, в отличие от Украины).
Либо же сохранить верность Украине. При том, что Киев абсолютно не демонстрировал никакой позиции по войскам в Крыму. Он не давал этим людям ответа на главные вопросы: до какого времени и зачем здесь стоят войска? И когда СНБОУ наконец принял решение выводить военных, это решение оказалось запоздавшим: на тот момент основная масса военнослужащих уже сделала свой главный выбор.
При этом даже решение СНБОУ не отвечало на массу вопросов. Куда отправятся военнослужащие, прибыв на материк (а усиленно ходили слухи, что против каждого украинского военного в Крыму наша ГПУ уже возбудила уголовное дело непонятно за что)? Какие должности им предложат? Где будут жить их семьи?
Все это и стало причиной лавины «перебежчиков». Но это не главное.
Главное - и это во-вторых, - в том, что происходило весь прошедший месяц далеко от полуострова. А именно - в городе Киеве.
Мы, группа «Информационное Сопротивление», получаем все больше свидетельств о том, что с началом вторжения в Крым в столице происходили совершенно шокирующие и необъяснимые события.
Есть данные, что в первых числах марта командование ВМС Украины принимало решение о немедленном выводе в море кораблей из Донузлава и Севастопольской бухты. Для того, чтобы их не блокировали и не захватили россияне (что позже и случилось).
Есть данные, что наши части войск береговой обороны ВМС были готовы (а кое-где даже и приступили к выполнению этой задачи) взять под охрану и оборону важнейшие объекты на полуострове. А также – усилить пограничников и блокировать транспортные артерии в АРК.
Но откуда-то "сверху" прозвучала команда корабли в море не выводить, а войскам попрятаться по казармам и "не отвечать на провокации".
У меня нет сейчас никаких документальных подтверждений всему этому. Но устных свидетельств и свидетелей так много, что я не могу их игнорировать.
Поэтому я уверен, что после окончания нынешних событий Украина должна тщательно разобраться в том, что происходило в Крыму и вокруг него, с точностью до часа и минуты. И назвать имена главных виновников нашей большой трагедии по имени "Крым".
Если мы хотим дать оценку множеству малых предательств в Крыму, мы должны сначала дать оценку большому предательству, которое все и спровоцировало.
Думаю, это будет правильно.
http://gazeta.ua/blog/42707/o-predatelstve
Частично я отвечал на этот вопрос ранее, сейчас хочу резюмировать, ответив сразу всем.
Прежде всего: я, как любой нормальный гражданин Украины и патриот, органически не воспринимаю предательства. Но я четко осознаю, что не имею никакого морального права быть судьей этим людям. И я им не буду.
Потому что лично я уверен: то, что произошло в Крыму – это великая трагедия. И для Вооруженных сил, и для страны и общества в целом, и для самих людей, которые пошли на измену.
Здесь нужно учесть два обстоятельства.
Во-первых, надо постараться взглянуть на ситуацию все же не обывателя, сидящего в теплой квартире перед телевизором. А солдата или офицера, целый месяц изо дня в день стойко удерживающего свой боевой пост, и пытающегося понять, что происходит.
Россияне убеждали наших военных, что Крым по факту – уже не территория Украины. Во многом так оно и есть. При этом большая часть наших военнослужащих – офицеры и солдаты-контрактники - это местные жители. Многие родом отсюда, здесь их дом, здесь их родные и близкие.
Потому они оказались перед выбором. Либо принять присягу на верность России, и остаться дома. При этом получать денежное содержание в 3 раза больше чем сейчас, иметь мощный соцпакет и уверенно смотреть в будущее (а в России все же об армии заботились в последние годы, в отличие от Украины).
Либо же сохранить верность Украине. При том, что Киев абсолютно не демонстрировал никакой позиции по войскам в Крыму. Он не давал этим людям ответа на главные вопросы: до какого времени и зачем здесь стоят войска? И когда СНБОУ наконец принял решение выводить военных, это решение оказалось запоздавшим: на тот момент основная масса военнослужащих уже сделала свой главный выбор.
При этом даже решение СНБОУ не отвечало на массу вопросов. Куда отправятся военнослужащие, прибыв на материк (а усиленно ходили слухи, что против каждого украинского военного в Крыму наша ГПУ уже возбудила уголовное дело непонятно за что)? Какие должности им предложат? Где будут жить их семьи?
Все это и стало причиной лавины «перебежчиков». Но это не главное.
Главное - и это во-вторых, - в том, что происходило весь прошедший месяц далеко от полуострова. А именно - в городе Киеве.
Мы, группа «Информационное Сопротивление», получаем все больше свидетельств о том, что с началом вторжения в Крым в столице происходили совершенно шокирующие и необъяснимые события.
Есть данные, что в первых числах марта командование ВМС Украины принимало решение о немедленном выводе в море кораблей из Донузлава и Севастопольской бухты. Для того, чтобы их не блокировали и не захватили россияне (что позже и случилось).
Есть данные, что наши части войск береговой обороны ВМС были готовы (а кое-где даже и приступили к выполнению этой задачи) взять под охрану и оборону важнейшие объекты на полуострове. А также – усилить пограничников и блокировать транспортные артерии в АРК.
Но откуда-то "сверху" прозвучала команда корабли в море не выводить, а войскам попрятаться по казармам и "не отвечать на провокации".
У меня нет сейчас никаких документальных подтверждений всему этому. Но устных свидетельств и свидетелей так много, что я не могу их игнорировать.
Поэтому я уверен, что после окончания нынешних событий Украина должна тщательно разобраться в том, что происходило в Крыму и вокруг него, с точностью до часа и минуты. И назвать имена главных виновников нашей большой трагедии по имени "Крым".
Если мы хотим дать оценку множеству малых предательств в Крыму, мы должны сначала дать оценку большому предательству, которое все и спровоцировало.
Думаю, это будет правильно.
http://gazeta.ua/blog/42707/o-predatelstve
И обещанное дипломатическое. Как вы уже знаете, Генсек ООН Пан Ги Мун, выступая на совещании Совбеза, заявил, что Владимир Путин заверил его, что Россия не намерена продолжать вторжение в Украину. «Путин обещал не совершать никаких действий против Украины», - заявил Пан Ги Мун.
Лично мне это напомнило:

Хотя, по заверению друзей из США, дальнейшего "экшна" вроде бы быть не должно...
Теги:
(no subject)
29/3/14 10:55 (UTC)Поясніть штафірці, пліз. Якщо ви в темі і в курсі. Я заздалегідь визнаю, що я профан у військові сферію але.
Солдат повинен виконувати наказ командування, а не "питаться понять что проісходіт". А проісходіт інтервенція - це, пробачте, і єжу понятно. До в/ч/на корабель лізуть якісь люди. Що у цьому випадку приписує СТАТУТ?
Далі: солдат тим і відрізняється від диванного стратега, що він обрав собі професію, яка апріорі передбачає екстремальні фізичні та психічні навантаження.
Робота у них така. Це - робоча ситуація для військового. Якщо людина не готова ризикувати життям і здоров'ям і витримувати невдобства, то треба йти в булгактери, або в кондуктори - я так розумію.
== Но откуда-то "сверху" прозвучала команда корабли в море не выводить, а войскам попрятаться по казармам и "не отвечать на провокации".
Команда свєрху - це ГЛАС БОЖИЙ :)
Поясніть мені механізм, ЯК віддаються команди у сучасних ЗСУ. Є ж там якісь накази, підписані начальством, є шифровки, тощо. Як це немає документальних свідчень, а є лише усні?
Команди віддає не "глас свєрху" а конкретна людина, з конкретним прізвищем і званням. Отримавши якийсь дивний наказ, який суперечить Статутові - офіцер пише рапорт. Тоді-то і тоді-то я отримав такий-то наказ від такого-то. Тому опустив трап - і пустив ростітушок на бойовий корабель, утерся і запевнив всіх, що русскіє нє здаются.
Ну і поясніть мені, як вкладається в професійну етику спілкування військових з власним командуванням через журналістів і ю-туб. І жалоби на те, що командири віддають їм якісь не такі накази.
(no subject)
29/3/14 12:05 (UTC)огонь открывать лишь в случаях смертельной опасности
-----
Я вам недели 2 назад комментил, что военные действовали правильно ! Вам это всё не удаётся понять ??
----
То,что Д Тимчук и nazavzhdy-Кислинский - это просто сетевые
некомпетенные прощелыги -- это вам тоже ещё не понятно ?
---
Украинские военные в Крыму -- достойно выполнили свою
задачу на период вторжения - они выигрывали для Украины время, контрив свободное движение агресоров и главное не допустили кровопролития на что и рассчитывал путен,чтобы сразу двинунься на восток
--
Перешедсшие в РФ армию простые военные тоже действовали по обстоятельствам и ради своих семей и не надо их клеймить
--- Куда например сразу сорваться с семьёй севастопольскому моряку ? -
---
Если в каких-то вопросах не хватает знаний и мозга,
то зачем эти вопросы так упорно тупить ?
(no subject)
29/3/14 13:37 (UTC)Они выполняли приказ (правильно это или нет). Тот, о котором вы упомянули выше.
---То,что Д Тимчук и nazavzhdy-Кислинский - это просто сетевые
некомпетенные прощелыги -- это вам тоже ещё не понятно ?
Я тоже не воспринимал Тымчука всерьёз, но после его интервью по ТВ несколько пересмотрел свое к нему отношение. По поводу nazavzhdy-Кислинского - к сожалению, ничего сказать не могу. Но ни в чем откровенно профанском раньше его вроде не замечал...
---Украинские военные в Крыму -- достойно выполнили свою
задачу на период вторжения - они выигрывали для Украины время, контрив свободное движение агресоров и главное не допустили кровопролития на что и рассчитывал путен,чтобы сразу двинунься на восток
Частично согласен. Хотя, после столь позорного слива со стороны наших политиков, я уже сомневаюсь, был ли такой план (вторжения на юго-восток)... Возможно, всё было оговорено зараннее.
---Перешедсшие в РФ армию простые военные тоже действовали по обстоятельствам и ради своих семей и не надо их клеймить
Ну уж нет, перешедшие на сторону РФ - предатели ОДНОЗНАЧНО. Ибо давали Присягу. Тут никакие отмазки не канают.
---Если в каких-то вопросах не хватает знаний и мозга,
то зачем эти вопросы так упорно тупить ?
Грубовато, вам не кажется?
(no subject)
29/3/14 13:37 (UTC)Це ви у щоденнику в Путіна таке вичитали: как толко хохльі откроют огонь - двинусь на Восток :)
Звідки Ви взяли, що Путлєр зразу б двинув на Восток? (У Китай, чи шо?). Україна на Заході від РФ.
Ви подаєте припущення, як аксіому.
А те, що 50% кримських вуєнних перейшли на бік окупанта - це теж такий наказ їм дали?
я, наприклад, не бачила і не чула, які накази давало командування військовим у Криму. Тільки бачила на сайті МО ДОЗВІЛ застосовувати зброю. З 18 березня. Але цим дозволом чомусь ніхто не скористався. Навпаки, як тільки дозволили стріляти в кацапів - кримські частини почали масово переходити на бік ворога. Співпадіння?
(no subject)
29/3/14 15:10 (UTC)Я думаю, малися на увазі наші східні області.
---Тільки бачила на сайті МО ДОЗВІЛ застосовувати зброю. З 18 березня. Але цим дозволом чомусь ніхто не скористався. Навпаки, як тільки дозволили стріляти в кацапів - кримські частини почали масово переходити на бік ворога. Співпадіння?
Все так. Але на 18 число Крим уже був "злитий" політиками. Стріляти вже було пізно. Єдині, хто міг (і повинен був) прориватися - наші судна.
(no subject)
29/3/14 15:48 (UTC)Розумієте, специфіка армії у тому, щоб виконувати накази командування/приписи Статуту. А не аналітикою займатися "в окопах". Ага. Крим уже злили політики - можна розслабитися і начхати на Присягу, накази, Статут - і піти їсти родниє рассєйскі харчі.
"Злили Крим" - це спірна теза. Анексію Криу не визнала ні 1 впливова держава. Так що "злили Крим" - це така ж псевдоаксіома, як "єслі би ми стрєльнулі - Путін пошел би на Восток"...
треба називати речі своїми іменами :) Кримським військовим Україна була до 1 місця. От і все.
Знаєте, як у Шекспіра: Так трусами нас делает раздумье...
(no subject)
30/3/14 15:23 (UTC)Та все так. Але це ненормально, коли політики в мирний час умивають руки, звалюючи всю відповідальність на армію. Всі ваші тези справедливі для військового часу, а не для мирного. Якби був оголошений військовий стан - це інша справа.
---"Злили Крим" - це спірна теза. Анексію Криу не визнала ні 1 впливова держава. Так що "злили Крим" - це така ж псевдоаксіома, як "єслі би ми стрєльнулі - Путін пошел би на Восток"...
Та злили, що там... Якщо не запровадили військовий стан 1 березня, не розв'язали руки військовим, а лише робили вигляд, що щось роблять, оголосивши мобілізацію (та й ту - часткову, і ще й коли вже Крим було захоплено) - значить, злили. А друга теза - таки да, вкрай спірна.
---треба називати речі своїми іменами :) Кримським військовим Україна була до 1 місця. От і все.
Так. Але не всім.
---Знаєте, як у Шекспіра: Так трусами нас делает раздумье...
З цим важко сперечатися. Але щоб військові робили свою справу, політики мають робити свою, а не звалювати все на армію, ще й не оголошуючи при цьому військовий стан.
(no subject)
30/3/14 16:04 (UTC)Я за жодних умов не виправдовую політиків, які бездарно діяли під час анексії. Чи то домовилися з Путіним, чи то бздонули - так зразу і не розбереш.
Але. І на політиків усе звалювати не треба. Була зрада і зверху, і знизу.
Питання, як воювати з армією, де ГШ відає зрадницькі накази, де накази не доходять до штабів, де 2/3 контингенту в Криму посипалося, як тільки дозволили застосовувати зброю, де нічим заправляти баки - їх Беня Коломойський заправляє. Де населення по сусєкам шкребе, щоб обмундирувати вояків, де немає жодних оборонних споруд на кордоні з РФ, де в регіонах, що граничать з РФ, ледь не половина населення хоче в Росію і навіть після загарбання Криму не вважає Рашку ворогом.
Просто країна "лежала" на момент, коли Пуилєр розпочав агресію. А наші "харанти" наклали з прибором на Будапештський меморандум.
(no subject)
30/3/14 16:05 (UTC)(no subject)
30/3/14 17:30 (UTC)ми самі спровокували агресію своєю слабкістю.
кацапи, як природжені мародери і падальщики не могли не скористатися нагодою щоб не пограбувати ослабленого і пораненого, а при нагоді добити.
за здоровим розсудом всі 100% (окрім отих 84х дніпропетровців) є зрадниками, в тому числі полковник Мамчур.
ніяких приказів їм було не потрібно, це недостойне виправдання, коли йдеться не про цивільних будівельників, а про армію.
біда в тому, що така армія не тільки в криму.
якщо судити по авіаполку в Львові, вони ж в Франеку і Мукачеві, то в 90-поч2000х процентів на 80% це російські офіцери як за мовою так і за духом.
вони 100% потенційні зрадники в разі війни з Росією, вони навіть ніколи цього не приховували в пяних теревенях за столом.
боюсь цілісної боєздатної армії в нас нема взагалі, і на її створення потрібно років 10 з нуля, при десятикратно збільшеному бюджеті.
Російськомовний офіцер в українській армії це потенційний зрадник в великою долею вірогідності.
взагалі використання російської мови громадянами України це провокування агресії Росії.
(no subject)
30/3/14 17:49 (UTC)Якщо він публічно звертається до власного командування мовою окупантів - то да. Дома з жінкою може па-русскі гаваріть. А на пібліку говори державною мовою, якщо ти український офіцер.
(no subject)
30/3/14 19:47 (UTC)(no subject)
30/3/14 19:53 (UTC)Майдан переважно україномовний. Там російська мова є, але переважає все ж таки українська.
Тут справа не у побутовій російськомовності (я сама у побуті користуюся переважно російською) - справа у ставленні до державної мови. Це ж армія. Там користуються державною.
А тепер російська - це ще мова окупантів.
(no subject)
30/3/14 20:01 (UTC)Ну, тепер то так. Але ж були і всі ці марафони типу "Львів розмовляє російською" і все таке...
Коротше, я вже бачу, що хто піднімає питання мови, той провокатор кремлядський. Картинка десь була, на якій чиновники пздять гроші. До них підходять чуваки, типу, активісти-протестувальники і питають: "А что вы делаете?" Ті відповідають: "Вы сначала скажите, на каком языке вам предоставить ответ?" Активісти починають пздитися між собою, сперечаючись, якою має бути мова відповіді. Тим часом, чиновники спокійно спжжують всі гроші і йдуть геть. Завіса.
(no subject)
Posted by(no subject)
Posted by(no subject)
Posted by(no subject)
Posted by(no subject)
30/3/14 19:45 (UTC)Ну, це ви перегибаєте! :)
Ну, це ви перегибаєте! :)
30/3/14 20:49 (UTC)це єдина причина агресії і аншлюсу.
якби в криму була татаро-україномовна більшість анексія була б неможлива.
російська мова є єдиним заохочуючим фактором для окупації і її виправдання, для насильної боснізації України.
є багато російськомовних патріотів України, але неможливо приховати неприємний факт, що російська мова ослаблює Україну і підсилює ворога навіть проти їх волі.
домінування російського культурного і інформаційного простору в Україні йде від цього.
ідея федералізації України виникла в 2000р і щоденно навязувалася російськими каналами з 2000р/. тепер російські війська стоять на границі з єдиною ціллю: втілити цю ідею.
вони бояться втратити Україну, що Україна відійде до ЄС і НАТО, а найбільше, що стане самою собою, тобто повноцінною українською державою.
перед російськомовними громадянами стоїть зараз вибір: відкрито і гучно заявити хто вони є.
вони російські співвітчизники чи вони російськомовні українці?
Re: Ну, це ви перегибаєте! :)
30/3/14 20:53 (UTC)А я думав, що причина - вава в голові у Вови. :)
Re: Ну, це ви перегибаєте! :)
30/3/14 22:53 (UTC)вони добре прорахували всі ризики, і точно знали, що спротиву не буде, як і важких санкцій Заходу.
це готувалось давно і довго, просто Майдан прискорив цей процес.
кращого моменту для мародерства годі було придумати.
(no subject)
29/3/14 15:05 (UTC)Статут гарнізонної та вартової служби приписує: попереджувальний оклик, попереджувальний в повітря, далі - на ураження. Командування каже: вогонь не відкривати. Як діяти?
---солдат тим і відрізняється від диванного стратега, що він обрав собі професію, яка апріорі передбачає екстремальні фізичні та психічні навантаження. Робота у них така. Це - робоча ситуація для військового. Якщо людина не готова ризикувати життям і здоров'ям і витримувати невдобства, то треба йти в булгактери, або в кондуктори - я так розумію.
Все так. Я не кажу, що абсолютно всі діяли бездоганно. Ви ж знаєте мою позицію: треба було стріляти відразу, хоча б по ногах.
---Команди віддає не "глас свєрху" а конкретна людина, з конкретним прізвищем і званням.
Я думаю, ця конкретика скоро з'ясується. Народ поки що дійсно не дуже-то говіркий на предмет того, хто саме мається на увазі під "командуванням". А це - дуже, дуже важливо.
---Поясніть мені механізм, ЯК віддаються команди у сучасних ЗСУ. Є ж там якісь накази, підписані начальством, є шифровки, тощо. Як це немає документальних свідчень, а є лише усні?
Як вам сказати... Це не зовсім відкрита інформація... Проте документальні свідчення мають бути однозначно.
---Отримавши якийсь дивний наказ, який суперечить Статутові - офіцер пише рапорт.
Все так. Але на чиє ім'я писати рапорт, якщо наказ прийшов, приміром, від верховного головнокомандувача (ним у мирний час є начальник ГШ)?
---Тому опустив трап - і пустив ростітушок на бойовий корабель, утерся і запевнив всіх, що русскіє нє здаются.
З трапами - там сдача пряма, за яку мають нести відповідальність безпосередньо капітани кораблів. Тут виправдань не може бути в принципі.
---Ну і поясніть мені, як вкладається в професійну етику спілкування військових з власним командуванням через журналістів і ю-туб. І жалоби на те, що командири віддають їм якісь не такі накази.
Погано вкладається. Але і цьому можна знайти певне пояснення - якщо у мирний час командування залишається глухим до сигналів з частин/суден, звалюючи всю відповідальність на командирів, то вони вимушені діяти таким чином (у військовий час, звісно ж, у випадку втрати зв'язку з "центром" вони б діяли відповідно до Бойового статуту).
(no subject)
29/3/14 15:58 (UTC)Отож і я про те. Тимчук розносить плітки. "Но откуда-то "сверху" прозвучала команда корабли в море не выводить" - це непрофесійно. Або назви прізвище, або стули писок. Немає "команд свєрху". Є команди, які віддають конкретні особи.
== Все так. Але на чиє ім'я писати рапорт, якщо наказ прийшов, приміром, від верховного головнокомандувача (ним у мирний час є начальник ГШ)?
Значить так і кажемо "по тілівізору": наказ "здати все" прийшов від начальника штабу. Якщо дорвалися до мікрофона - давайте подробності. Ті вуєнні, які жаліються на дрні накази не можуть не знати від кого вони надійшли.
Бояцця?
Розумієте, накази в армії не обговорюються, тим більше публічно. А що роблять кримські військові? Вони записують ролики на Ю-тубі, ходять на телемарафони, передають свої пожеланія командувачам через журналістів.
І москалі бачать, що українська армія не керована. Бо де це видано, щоб якийсь полковник по ю-тубу ставив ультиматум генштабу: дайтє пріказ!
Якщо тобі не дали наказів - дій згідно Статуту - які проблеми. Якщо тобі дали наказ - виконуй, і нічого приндитися. Нє, він требує, шоб йому дали нормальний наказ, який би йому понаравився.
Наша армія просто виставила себе на посміховисько перед ворогом.
(no subject)
29/3/14 19:36 (UTC)Тенюх говорит, что именно по команде Ильина украинские корабли были возвращены в Крым и «заблокированы оккупантами».
(no subject)
30/3/14 15:07 (UTC)(no subject)
30/3/14 15:16 (UTC)(no subject)
30/3/14 15:56 (UTC)Але на материк вийшла лише третина військових. Дві третини не побажали далі воювати за Україну. Частина пішла на бік РФ, частина - зняла погони.
Кримські військові (ті, що лишилися вірні присязі) - не зрадники, але й не герої. В кращому випадку - молодці (і то, не всі). Просто не треба девальвувати звання героя. Героїзм - це самопожертва, це корисна справа/подвиг на благо Батьківщини.
(no subject)
30/3/14 16:06 (UTC)А девальвувати дійсно не треба, це так.