Prolonged suicide, або Згадувальне

[jonathan_simba]

Всі згадують - і ми згадаємо.

Три роки тому, напередодні повномасштабного вторгнення, ми мали багато розмов із найрізнішими людьми: і побратимами-посестрами, і взагалі непричетними до мілітарної чи політичної сфери. Різні верстви, різні професії.

Думки були різні. Більшість у війну не вірило - не через відсутність інформації, хибність розрахунків чи психологічні "рожеві окуляри". Просто знали, що "малєнькой побєдоносной" не вийде. Ukraine will resist. А відтак нічого і починати. Та і для чого, якщо повзуче економічне та політичне поглинання, розпочате ще після "Мінська-2", і так йде?

Мої дописи того часу шановні френди пам'ятають. Ми були готові до всього, але теж не надто вірили. Як Сталін, маючи всю повноту розвідінформації, не вірив у напад Гітлера, бо ж це - очевидне самогубство. Так, не миттєве, а розтягнене в часі. Але це точно смерть - і йому, і рейху. Ну не настільки ж він неадекватний, щоб не розуміти!..

Настільки.

Чи то запобігливі радники йому насрали у вуха те, що він хотів чути ("73% будут встрєчать с цвєтамі, а с горсткой нацикаф наши вайска разбєруцца"), чи то підстаркуватий любитель хлопчикових животиків сам повірив у власну ж 15-рубльову пропаганду ("нікакой Украіни нєт і нікогда нє било, оні такіє же рускіє, просто впавшиє в єрєсь украінства ізза іностранного вліянія, а так ми адін народ"), чи то казахський бліцкриг проти беззбройних демонстрантів остаточно зірвав карлику Чорномору кукуху, подарувавши ілюзію військової могутності - хтозна. А може темпи політичного поглинання не влаштовували (а часікі-то тікают!). Скоріш за все, все перелічене.

Але він напав. Захотів бути "владичіцей морскою".

І не просто напав, а ще й виявився самозакоханим дегенератом, який ставить власне жалюгідне життя вище за інтереси своєї нібито обожнюваної росії.

Бо все насправді можна було відкотити.



Якби усвідомивши, що він облажався, побачивши, яких лютійших піздюлєй вихопили його війська в перші три місяці, путлер дав би наказ їм повернутися назад, на лінію 24 лютого, сказавши, мовляв, всє целі спіцальнай ваєннай апірациі дастігнути, Украіна дєнацифіциравана і дємілітарізірована, ми пабіділі, ура, таваріщі! (як зробив свого часу Китай в 1979 році, вихопивши пізди від В'єтнаму) - росія мала би шанс вціліти. Розгорнута на рф тотальна машина пропаганди давала йому таку можливість.

Звичайно, його власні жабогадюки, гієнокрокодили та свиноведмеді з різних башт йому би цього не подарували - цар не забезпечив перемоги, значить, цар несправжній. Акела промахнувся - отже, вожаком йому більше не бути. В тій системі, яку вибудували путлер і його кремляді, може бути лише так.

Його би усунули - так чи інакше. Пристукнувши табакеркою аб просто відправивши на почесну пенсію. Але росія була би збережена. Принаймні, ще на якийсь час.

Але ні, боягузлива мразота, чудово розуміючи це, зассяла. Продовживши своє нікчемне життя, але занапастивши росію.

Ну що ж, так тому і бути...

Не ми розпочали цю війну, але ми її закінчимо.

І байдуже, що там собі думають у вашингтонах-брюсселях-пекінах. Не кажучи вже про столицю підарстану.

Працюємо, хунтани!

P.S.: Вінрарний відос на геополітичну тематику, олдфаґи мають згадати. Найнетерплячіші можуть зразу перемотувати на 04:02.

Watch on YouTube

Ось що буває, коли хтось хоче пограти з Україною! :)))

P.P.S.: Дякуємо всім зарубіжним друзям та діаспорянам, які в ці дні вийшли на проукраїнські акції, писали листи та пиляли пости! Ви робите велику справу.

Бережіть своє фізичне та ментальне здоров'я, допомагайте одне одному і Силам Оборони України та вірте в Перемогу! Все у нас неодмінно вийде!

Comments

[eugen_pinak]

Мені важко говорити за інших, але на мої суб'єктивні відчуття: реванш про-російських сил під керівництвом Медведчука йшов швидко і вже на виборах до Верховної ради у 2019 вони мали шанси отримати більшість. Повезло, що "Слуга народу" відтягнула на себе багато голосів проросійських виборців.

[tash_v]

Не мав Медведчук у 2019 р. тоді таких шансів, тому й був задіяний варіант "будь-хто аби не Порошенко".
Нагадаю, що Медведчук у 2019 р. не балотувався на посаду Президента (частково через скандали 2018 р. після виходу фільма "Стус" та виграшу його дружиною розробки нафти у Ханти-Мансійську), а його партія ОПЗЖ отримала на тих виборах 43 місця (тобто менше 10 відсотків від загальної кількості місць).

Чи сталося останнє через відтягнення голосів від проросійських виборців?
Давайте подивимось через призму інших виборів цього року.
На президентських виборах 2019 р. Медведчук підтримував Юрія Бойко (очільник ОПЗЖ), за якого віддали голоси 2.2 млн. виборців. На парламентських виборах 2019 р. за ОПЗЖ проголосувало майже 3 млн. виборців.
Звідки тут "Слуга народу... відтягнула" - незрозуміло.

P.S. А от від "Європейської Солідарності" дійсно відтягнула: на президентських виборах 2019 р. за Порошенка (очільника "ЄС") віддали голоси 3 млн. виборців, а на парламентських того ж 2019 р. за "ЄС" - 1.8 млн. виборців.