
Ось таке прислали:
Хто не жив посеред бурі,
той ціни не знає силі,
той не знає, як людині
боротьба і праця милі.
Хто не жив посеред бурі,
не збагне журби безсилля,
той не знає всеї муки
примусового безділля.
Як я заздрила тим людям,
що не мали відпочинку,
поки їх нелюдська втома
з ніг валила на часинку!
День і ніч – вони на варті, –
довгий труд, коротка зміна.
День і ніч – вони в роботі,
аж німіли руки й спина.
Певне, їм тоді здавалось,
що немає гірше муки…
Ох, борці, якби ви знали,
що то є безсилі руки!
Що то є – лежати тихо,
мов сумний розвиток долі,
і на ласку здатись бурі
та чужій сназі і волі.
Що ж зосталося такому?
Тільки думати-гадати…
Ви, борці, прийміть сі думи.
Більш не маю що вам дати.
Леся Українка (1871-1913) "Епілог"
Дякую!
Відповім словами доктора Фауста:
Ja! diesem Sinne bin ich ganz ergeben,
Das ist der Weisheit letzter Schluß:
Nur der verdient sich Freiheit wie das Leben,
Der täglich sie erobern muß.
Або ж, у перекладі:
Служить цій справі заповідній —
Це верх премудрощів земних:
Лиш той життя і волі гідний,
Хто б'ється день у день за них.
З Днем народження, Лесю!
(no subject)
1/3/21 12:28 (UTC)Тобто, це щось таке, наче, з одного боку, ти пропустив, и тобі важко від цього.
Але з іншого - радість від того, що декілька років тому почав цікавитись рідною мовою, культурою, історією.
Й мої діти читали книжки українською задовго до того, як це стало необхідно за школьною програмою - Рутківського, братів Капранових, Дідуся Свирида або Нестайка, наприклад.
З днем народження, Пані Лесю!
(no subject)
1/3/21 21:37 (UTC)І дуже добре, що наші діти від нас у цьому не відстають.
Дякую, що заходите! Stay safe and take care, як кажуть товариші з НАТО. ;)
(no subject)
2/3/21 06:50 (UTC)