10 років тому
3/3/24 07:41
Сторінка Міноборони у Вкантактє, Карле!!
Як 10 років тому починалася наша війна. Френди, мабуть, пам'ятають це моторошне відчуття після надання радою федерації дозволу хуйлу застосувати війська в Україні. При тому, що більша частина суспільства ще не встигла відійти від подій на Майдані та усвідомити, що насправді сталося.
Референдум відбудеться 16.03.2014. Далі будуть перші зради та перші геройства. І перша кров цієї війни (прапорщик ЗС України Сергій Кокурін із сімферопольського 13-го фотограмметричного центру, вбитий гіркінцями, які вже за пару тижнів будуть перекинуті на Донбас). Але до того були два тижні повної невизначеності і сподівань на те, що тодішня наша влада та міжнародні інституції виявлять суб'єктність, вчинивши рішучі дії, а не просто позначать своє існування невиразним белькотінням. Будапештський меморандум, оце от усе... (Зараз звучить дещо наївно та смішно, згоден)
Менше з тим, активна частина суспільства щось робила. І прихована мобілізація почалася вже тоді - перші з наших друзів отримали мобілізаційні розпорядження ще 2 березня 2014, а вже 18 березня стали до лав ЗСУ.
Ми пам'ятаємо. Хоча за відчуттями це було в іншій геологічній епосі.
P.S.: Дякую за турботу, ми живі, цілі та продовжуємо працювати на бавовняних плантаціях, наближаючи нашу Перемогу, попри всі події останнього часу.
Тисячу вибачень перед шановними побратимами та посестрами за рідкі "виходи в етер" - будемо старатися виправлятися. :) Ви, головне, тойво... самі не забувайте в свої щоденнички дописувати, як у вас справи, аби ми за вас усіх не хвилювалися. :))
Якщо накочує журба, просто згадайте, що:
1) "нікакой Украіни больше нєт" ще з 2014 року. Ми вже давно вимерзли без російського газу та загинули в "котлах" на Донбасі під час АТО. Але ж ми є.
2) "Кієв затрідня" намагаються взяти з 2022 року (в підсумку на третій рік повномасштабки ледь Авдіївку вийшло - з втратами, більшими, ніж за 10 років СРСР в Афганістані).
Перемога все одно буде за нами! Лупаймо сю скалу!
Бережіть себе, піклуйтеся про одне одного та тримайте голову холодною, а зброю змащеною. Пам'ятайте: марафон біжимо, не спринт. Наша війна - екзистенційна, тому легкого шляху немає.
Працюємо, Хунто!
(no subject)
3/3/24 09:32 (UTC)(no subject)
3/3/24 09:48 (UTC)Але не вийшло, в середині літа 2014 довелося заїжджати по-серйозному (Іловайськ).
Дякую, що заходите! Бережіть себе, будь ласка, бо щоразу, коли їдемо через ваше місто та інші локації, куди регулярно насипають, дивуємося стійкості наших цивільних. Фронт без тилу не вивезе.