Будапештско-меморандумное

[jonathan_simba]

Данилыч, Ющенко и Кравчук вчера напомнили нашим союзникам и всему миру о Будапештском меморандуме-1994 (который кое-кто сегодня предпочитает вообще не вспоминать) и тех глобальных последствиях, к которым могут привести грубые нарушения международного права в деликатных вопросах ядерного разоружения (а Украина, напомним, в своё время добровольно, под международные гарантии безопасности, отказалась от 3-го в мире ядерного арсенала).

Формулировки - весьма жесткие. Но с ними тяжело не согласиться. Можете убедиться сами:

Звернення Президентів України до країн-підписантів Меморандум про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (Будапештського меморандуму)

Майже три десятиріччя тому відбулася подія, відлуння якої струшує світ зараз. П’ять ядерних держав зобов’язалися перед Україною поважати її незалежність та територіальну цілісність. Надання гарантій безпеки (а саме ці слова були у назві Будапештського меморандуму, під яким поставили свої підписи супердержави) стало умовою добровільної відмови України від її ракетно-ядерного потенціалу. На той момент він був третім у світі, перевершуючи потенціали Франції, Великої Британії та КНР.

Тепер Україна може згадувати урочисті обіцянки «великої четвірки» (ми були вдячні, що до меморандуму приєднався Китай) хіба що як знущання. Ще у 2014 році Росія зруйнувала нашу територіальну цілісність, окупувавши Крим та частину Донбасу. Сьогодні з трьох сторін на Україну направлена загроза подальшого військового вторгнення. Ми опинилися перед перспективою економічної блокади – енергетичної з півночі, морської з півдня. Між тим неприпустимість економічного тиску на Україну теж була зафіксована як один з пунктів Будапештського меморандуму.

Що ж ми чуємо у відповідь на такі дії від тих учасників угоди, на чий захист та на чию рішучість ми мали б розраховувати? Тільки заклики до їхніх громадян та дипломатів тікати з небезпечної України якнайшвидше. Тільки страхітливі попередження про вторгнення як не сьогодні, так завтра, які вже завдали величезної шкоди нашій економіці та сіють паніку серед населення.

Тільки суворі попередження агресору, що він заплатить якусь «ціну» (яка, правда, не включатиме «Північний потік-2» та SWIFT).

І це – все?

Коли у 1994-му великі держави укладали угоду з Україною, вони фактично говорили: ми не хочемо, щоб ти стала з нами рівною. Ми хочемо зберегти свою монополію. Але ми пропонуємо тобі в обмін на справжній захист нашу справжню підтримку. Ось тобі наше слово – чесне слово сильного.

Ми тоді повірили, хоча у тому ж 94-му році один з підписантів Будапештського меморандуму у приватній розмові сумно попереджав: вас дурять.

Сьогодні – вирішальний момент, коли ще можна довести, що Будапештський меморандум не був простим обманом. Що сильний може бути чесним та сміливим. Що сила – не лише у можливості погрожувати тим, хто слабший, а й в умінні тримати власне слово.

Так доведіть свою справжню силу. Реально, дійсно допоможіть тим, хто вам колись повірив. Зробіть нарешті ті кроки, які здатні зупинити агресора, а не підкріпити його віру у безкарність. Скажіть нарешті ті слова, які змусять його замислитися, а не глузливо посміхатися.

Якщо сьогодні ми програємо – жодних Будапештських меморандумів більше не буде. Дивлячись на наш досвід, жодна країна, яка може отримати ядерну зброю, за жодних обставин від неї вже не відмовиться. Тож на кону зараз – не лише доля України та ваш світовий авторитет. На кону – майбутнє безпеки усього світу.

Усвідомлюйте це. І майте силу бути відповідальними та мужніми!

Леонід Кравчук, Президент України (1991-1994 рр.)

Леонід Кучма, Президент України (1994-2005 рр.)

Віктор Ющенко, Президент України (2005-2010 рр.)



З Днем єднання, хунтани! #UkraineWillResist

Comments

[old_perdell]

Всё правильно. Не жёстко, а предельно реально.

[jonathan_simba]

Весьма удачный, кмк, формат обращения выбран. Бывшие Президенты могут позволить себе говорить то, что по дипломатическим соображениям не могут говорить действующий Президент, МИД или другие наши топ-должностные лица.

[mdmx]

Я в 94-м как раз в лицее учился, и мой военрук про это и говорил, что это большая ошибка, Украина зря на это соглашается. Дядька при союзе командовал охраной байконура.
Вижу что он не ошибся.

[jonathan_simba]

Absolutely.

Но ладно, если бы просто "развести" с ЯО хотели. А так ведь кое-кто просто уничтожить решил. Причём, не исключено, что в доинтернетовскую эпоху всё бы проканало. Но сейчас это просто идиотизм - любой мало-мальски компетентный аналитик, узнав об этом кейсе, напишет своему правительству рекоммендации 1) вооружаться, 2) никогда не сдавать своё ОМП и 3) не верить никаким подписанным бумажкам. Это прямой путь к краху всего мирового порядка, всех договоров о нераспространии ОМП и систем коллективной безопасности, предусматривающих незыблемость границ. Такой "ящик Пандоры" может открыться, что потом цепная реакция по всему миру пойдёт. А зачем это надо торгово-финансовым супердержавам вроде США или Китая? А вот торговцам хаосом, оппортунистам и ревизионистам из Рахи - самое то.

[juan_gandhi]

Давят на сознание? Любопытно. Не думаю, что это работает; правда, я в политике не разбираюсь.

[jonathan_simba]

И на сознание тоже.

Но, кмк, тут главный акцент - не столько на нашей ситуации, сколько на глобальных последствиях. А они могут быть весьма печальными. Ведь тут показателен не факт "кидка", а то, кого кинули (не просто какую-нибудь страну, коих сотни, а страну, согласившуюся под международные гарантии отдать 3-й в мире ядерный арсенал), и кто "кинул" - четыре (плюс примкнувший Китай) мощнейшие ядерные державы. Разводняки в мировой истории - дело обычное, но после двух Мировых войн эту практику, ввиду тяжести последствий, пришлось поумерить. Если уж в 21 веке письменные заверения членов столь респектабельного джентльмен-клуба - просто мусор, то международная политика быстро вернётся к махровому средневековью, а международное право просто исчезнет, деградировав до уровня "права силы". Я не думаю, что это то, что нужно США, ЕС, Великобритании и Китаю.

nz

[nz]

добровільної відмови України

Всієї сферичної України, чи може у тієї відмови були конкретні імена та прізвища?

Дуже б хотілося колись побачити суд над тими добродіями.

Мєчти, мєчти.

Re: nz

[jonathan_simba]

На жаль, ямз, іншого вибору тоді не було. Душили з усіх сторін - і зі Сходу, і з Заходу. Дати задню Данілич вже не міг. Але можна було виторгувати більш вигідні умови і наполягати на підписанні конкретних двосторонніх і багатосторонніх договорів про гарантії безпеки. Академік Горбулін колись розповідав, що вже після 1994 намагалися педалювати цю тему, але всі підписанти стали "відморожуватися". Ну от вам і закономірний результат...

[prof_eug]

Потролити звичайно не завадить, але насправді: https://prof-eug.livejournal.com/625505.html

[jonathan_simba]

Негайні дії з боку РБ ООН (п. 4) - це так. Але ж є ще п. 6. Де ці самі консультації? Не загальні, а саме між підписантами меморандуму "у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань". А ситуація є - і неповага до суверенітету і територіальної цілісності, і погроза силою, і економічний тиск.

Але Бог з нею, з "буквою" договору. Тут же величезна проблема з "духом" права, з оцим rules-based international order оголюється. Те, що меморандумом всі так дружно підтерлися, підриває довіру до міжнародно-правової системи (яка і до того була не те щоб велика). В доінтернетівську епоху це, можливо, вдалося би приховати чи якось згладити. Але зараз кейс занадто очевидний для будь-якого аналітика в Пакистані, Аргентині, Великій Британії, КНДР чи ПАР. Роззброєнню кінець, нерозповсюдженню ЗМЗ - теж. Світ гарантовано стане небезпечнішим. А їм воно треба?

Тому можна це сприймати як троллінг, але, ямз, в цьому є певний сенс.

[prof_eug]

Мабуть треба аргументацію трохи змінити. Казати не про невиконання, як таке, а саме про те - якій це надсилає сигнал світові, включаючи питання нерозповсюдження. Про що я пості теж згадав.

[jonathan_simba]

Той випадок, коли дія юридичного документа виходить далеко за межі власне правової сфери, так. Бо довіру правом не врегулюєш - можна лише правовими засобами створити умови для її розвитку.

Цікава гра є на цю тему: https://ncase.me/trust/