Jonathan Simba (![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png)
jonathan_simba) wrote2018-06-12 10:23 pm
jonathan_simba) wrote2018-06-12 10:23 pm
Entry tags:
Как нам порвать с совком и "русским миром"
Общий рецепт вроде простой и очевидный: возрождать свою автентичную культуру и мову, свои национальные традиции. Тысячу раз да!
Но одновременно нам необходимо и создавать новые традиции, которые были бы актуальны здесь и сейчас. И которые бы разительно отличались от совковых и рашистских практик.
Какие? Да вот хотя бы такие:
Замість «медведів-циганів» - мандрівка за кордон.
Я з приємністю недавно дізналася, що є школи, де замість традиційних випускних з пафосними сукнями, фантазійними зачісками та вигнутими від наїдків столами, випускники їдуть у мандрівку за кордон.
В Італію, в Швецію... Або по Україні, або скромно, але душевно в Карпати.
По витратах поїздка за кордон на 5-7 днів – то виходить так само, як на випускний бал: 250-350 євро.
Але, як на мене, то це набагато сучасніше, корисніше, незабутніше і більш сповнене куражу.
Недавно трохи досліджувала тему випускних. Це вражає! Люди готуються як до весілля. У Львові є салони, де випускні сукні коштують 600 доларів. І навіть до 900 баксів доходить.
Найдешевша – то 100 баксів. Ну, але є ще витрати на зачіску, макіяж, живу музику, столи, фотографа і тд.
Така мішура, марнота марнот. Дивно, що в 21 столітті такі пафосні бенкети влаштовують. Іноді з гаманця вимиває до 20 тисяч грн.
Ми з колегами спілкувалися з випускниками Львівської гімназії Шептицьких. Так у цій школі вже 4 роки замість тих балів їздять в Італію. Обирають собі якісь пару міст і вирушають в незабутню подорож. Рим, Флоренція, Венеція...Вартість така ж!
А враження і задоволення не порівняти.
В школі Ерудит, теж відмовилися від тих гулянок. Випускники їдуть у Карпати і насолоджуються спілкуванням та природою.
Дуже приємно, що з’являються і розвивають нові сучасні стилі буття. Направду, не все так зле у нас!
На фото випускник 2016 року гімназії Шептицьких Олег Федишин. Венеція, як романтичний спосіб попрощатися із школою.
Взято ОТСЮДА.
А прикиньте, как было бы круто организовать такое для детей с Донбасса и юго-восточных областей Украины? Эфект был бы гораздо круче любой Минстецевской официозно-показушной блевотины.
Еще из годноты можно вспомнить инициативу харьковских старшеклассников - передать деньги, ранее собранные на выпускной алкотреш и аукцион тщеславия, местному кардиохирургическому центру (тому самому, которому помогалgorky_look и которому с тех пор регулярно помогаем мы: http://save-heart.com.ua/uk/).
Или запорожских деток, которые решили вместо бессмысленных гуляний помочь раненным бойцам в госпитале.
Вот такими должны быть наши новые традиции.
Проще говоря, если в военном и управленческом плане Украина должна стать государством безопасности, восточноевропейской Швейцарией (с элементами Израиля и США), только состоящей в НАТО и ЕС, то в культурном это должна быть Западная Япония. Уважение к традициям при устремленности к инновациям. Плюс новые социальные практики, которых не было и нет на Роиссе. И чем больше нас будет отличать от "мышебратьев" - тем лучше.
Так вижу.
P.S.: Помните анонс запуска TANAP месяц назад? Так вот, его таки запустили! Это крайне важная новость, ибо очередной гвоздь в крышку гроба мальчиколюбивого Хуйла. Хотя трампо-ыновские терки затмили эту тему.
Трудимся, хунтаны!
Но одновременно нам необходимо и создавать новые традиции, которые были бы актуальны здесь и сейчас. И которые бы разительно отличались от совковых и рашистских практик.
Какие? Да вот хотя бы такие:
Замість «медведів-циганів» - мандрівка за кордон.
Я з приємністю недавно дізналася, що є школи, де замість традиційних випускних з пафосними сукнями, фантазійними зачісками та вигнутими від наїдків столами, випускники їдуть у мандрівку за кордон.
В Італію, в Швецію... Або по Україні, або скромно, але душевно в Карпати.
По витратах поїздка за кордон на 5-7 днів – то виходить так само, як на випускний бал: 250-350 євро.
Але, як на мене, то це набагато сучасніше, корисніше, незабутніше і більш сповнене куражу.
Недавно трохи досліджувала тему випускних. Це вражає! Люди готуються як до весілля. У Львові є салони, де випускні сукні коштують 600 доларів. І навіть до 900 баксів доходить.
Найдешевша – то 100 баксів. Ну, але є ще витрати на зачіску, макіяж, живу музику, столи, фотографа і тд.
Така мішура, марнота марнот. Дивно, що в 21 столітті такі пафосні бенкети влаштовують. Іноді з гаманця вимиває до 20 тисяч грн.
Ми з колегами спілкувалися з випускниками Львівської гімназії Шептицьких. Так у цій школі вже 4 роки замість тих балів їздять в Італію. Обирають собі якісь пару міст і вирушають в незабутню подорож. Рим, Флоренція, Венеція...Вартість така ж!
А враження і задоволення не порівняти.
В школі Ерудит, теж відмовилися від тих гулянок. Випускники їдуть у Карпати і насолоджуються спілкуванням та природою.
Дуже приємно, що з’являються і розвивають нові сучасні стилі буття. Направду, не все так зле у нас!
На фото випускник 2016 року гімназії Шептицьких Олег Федишин. Венеція, як романтичний спосіб попрощатися із школою.
Взято ОТСЮДА.
А прикиньте, как было бы круто организовать такое для детей с Донбасса и юго-восточных областей Украины? Эфект был бы гораздо круче любой Минстецевской официозно-показушной блевотины.
Еще из годноты можно вспомнить инициативу харьковских старшеклассников - передать деньги, ранее собранные на выпускной алкотреш и аукцион тщеславия, местному кардиохирургическому центру (тому самому, которому помогал
gorky_look и которому с тех пор регулярно помогаем мы: http://save-heart.com.ua/uk/). Или запорожских деток, которые решили вместо бессмысленных гуляний помочь раненным бойцам в госпитале.
Вот такими должны быть наши новые традиции.
Проще говоря, если в военном и управленческом плане Украина должна стать государством безопасности, восточноевропейской Швейцарией (с элементами Израиля и США), только состоящей в НАТО и ЕС, то в культурном это должна быть Западная Япония. Уважение к традициям при устремленности к инновациям. Плюс новые социальные практики, которых не было и нет на Роиссе. И чем больше нас будет отличать от "мышебратьев" - тем лучше.
Так вижу.
P.S.: Помните анонс запуска TANAP месяц назад? Так вот, его таки запустили! Это крайне важная новость, ибо очередной гвоздь в крышку гроба мальчиколюбивого Хуйла. Хотя трампо-ыновские терки затмили эту тему.
Трудимся, хунтаны!
no subject
К сожалению, мы всё еще с прыгающим сердцем встречаем любого, кто поменял гражданство на наше, кто у них вдруг про нас что-то хорошее и обнадеживающее написал\сказанул.
Шляхетней надо быть, пани-панове, побольше самоуважения и адекватной гордости за страну и за себя. Пусть там хоть что, нас это не касается ( в той сфере, которая не касается).
Меньше писать про то, как плохо там, откуда мы ушли ( а там, известное дело, будет еще хуже) и больше давать информации о том, что есть хорошего там, куда мы направились. Вот буквально, чем там "чистят ружья" вместо кирпича, как выглядят их проблемы и как они решаются, чем занимается молодежь и остальные, итд.
Потому что выпускной в Европе - это класс, я только за! Но этого ждать нужно 11 лет, а страну мы строим с каждым ударом сердца.
Как можно больше общения, информированности, обменов, волонтерской и просветительской работы.
Не спешить менять ВСЕ старые традиции одним махом ( ибо получим очередную Даздраперму), а ОПИРАТЬСЯ на наши, давние связи с мировой культурой, развивать то, что было прервано когда-то давно
и стало невозможным после 1919г.
Извините, меня опять понесло.
no subject
Прекрасно сказано, спасибо! И остальное тоже весьма здраво. Надо меньше рефлексировать о "чотамукацапов" и больше предлагать свою актуальную повестку дня, работать комплексно и без перегибов. Бо у нас любят хорошие идеи довести до абсурда и таким образом дискредитировать.