August reporting

Як завжди, за воєнними клопотами пропустив купу речей. Рекордні атаки на столицю, чергова зміна трампівських дедлайнів (в бік скорочення? отакої, гм!), Оззі R.I.P., "картонкові протести" (навіть деякі наші побратими, хто служить в Києві, ходили!), "Отмирал Пиздецов" - всьо, поновлення денафтофікації рф (а тут ще й залізниця, овва!)... І тривоги, тривоги, тривоги щоночі... Як люди в тилу такі емоційні гойдалки витримують? Одному Всевишньому відомо.

З позитивів - нарешті, вперше від початку повномасштабки, подонорствував кров'ю. Нічогенька така пауза в три рочки вийшла. А колись щомісяця ходив, ех... Якщо не маєте протипоказань - дуже рекомендую, до речі. І для організму корисно, і потреба у крові, тромбоконцентраті та плазмі зараз колосальна.

Ну а на фронті все... як на фронті. Кадія Покровськ стоїть. Ми тримаємо стрій. Але хробачня лізе й лізе. І, судячи з браку бронетехніки, десь накопичує сили... І тут головне - не прогавити спалах. Бо ціна хвилинної розслабленості може бути дуже висока.

Працюємо. Чекаємо обмінів. Але не плекаємо ілюзій.

І пам'ятаймо, що



Наближаємо цей день!

Бережіть себе та до зв'язку!

Yours sincerely,
дядько Джо.

P.S.: Тисячу вибачень вельмишановним френдам за настільки тривалі періоди "радіомовчанки"! Не хвилюйтесь, будь ласка! Хто читає мій блог ще з 2014, коли війна лише починалася - пам'ятає, що у нас таке буває. ;)

P.P.S.: Завтра - чергова річниця війни 08.08.08. Не забудьте підтримати адекватних грузинських друзів - їм зараз дуже нелегко.